- напророчений
- -а, -е.Дієприкм. пас. мин. ч. до напророчити. || напроро́чено, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
напророчений
Смотреть что такое "напророчений" в других словарях:
напророчений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
